Одна з професій, яка користується попитом на ринку праці Луганщини – електрогазозварник.
Загальні поняття Зварювання є одним із основних технологічних процесів виготовлення та ремонту виробів у різних галузях промисловості, будівництва і транспорту. Науково-технічне поняття «зварювання» охоплює такі суміжні напрямки, як заготовка і складання, діагностика і нерухомий контроль, техніка безпеки та екологія зварювальних процесів.
Коротка історія професії Зварювання – це один із найпоширеніших технологічних процесів з`єднання металів. Воно широко використовується у всіх галузях металургії та значно економить час та метал при ремонтних роботах. Ще у прадавні часи люди використовували паяння для виготовлення зброї, ювелірних виробів, знарядь праці. Існує думка, що слова «зварювання», «зварити» походить від імені слов`янського Бога ковальської справи Сварога. Перші прості методи зварювання застосовувались у V-ІІ тисячолітті до н.е. в районах Єгипту та Ірану. Зварювали в основу деталі з міді, які розігрівали і потім здавлювали. Так виникло так зване ковальське зварювання. До виникнення ливарної справи привело зварювання, суть якого полягає в тому, що призначені для з`єднання зачищені і підігріті деталі розміщували у спеціальних формах, а місце їх з`єднання заливали рідким металом. Ливарне з`єднання використовувалось для виготовлення виробів із міді, бронзи, олива, благородних металів. Пізніше, з відкриттям легкоплавких металів, з`явився більш зручний і продуктивний метод їх з`єднання – паяння. Припої, які використовувались в ті часи, майже не відрізняються від сучасних. Історія електричного зварювання бере свій початок у ХІХ ст., точніше у 1802 році російський вчений В.В. Петров відкрив явище електричної дуги. Але тільки у 1882 році російський інженер Н.Н. Бенардос відкрив спосіб електродугового зварювання неплавким вугільним електродом. Наприкінці ХІХ століття французький хімік Ле-Шательє винайшов ацетиленокисневе полум`я, а на початку ХХ французькі інженери Пінар і Фуше застосували його для зварювального пальника. Так розпочалося промислове освоєння газового зварювання. Першим у світі виготовив зварювальний генератор, створив автоматичний регулятор довжини дуги і розробив металургійні основи зварювання у 1888 році російський інженер Н.Г. Слав`янов. Це він запропонував виконувати зварювання плавким металевим електродом. Широке промислове застосування і розвиток зварювання почалося у 30 роки ХХ століття. З`явилися нові види зварювання: електрошлакове, під шаром флюсу, у вуглекислому газі, електронно-променеве, підводне. На початку 50-х років ХХ століття під керівництвом академіка Б.Є. Патона в Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона було розроблене електрошлакове зварювання. У 1950-1952 рр.впроваджене зварювання сталей у середовищі вуглекислого газу.
Характер роботи Праця зварника пов’язана з періодичною або постійною дією ряду несприятливих факторів. Перш за все це хімічний фактор, тобто утворення аерозолів при усіх видах зварювання; фізичний, тобто випромінювання дуги у видимій, ультрафіолетовій та інфрачервоних ділянках спектру; порушення параметрів мікроклімату і іонного складу повітря; електромагнітні хвилі при зварюванні та інші несприятливі фактори які супроводжують зварювальний процес.
Умови роботи Зварникам доводиться працювати в найрізноманітніших місцях: і у виробничому цеху, і в полі, і під землею. Фізичне навантаження лягає на зварника під час піднімання і переносу заготовок, деталей і конструкцій, а також виконання повільних рухів з пальником, коли інші частини тіла залишаються нерухомими. У цьому разі на м’язи спини і ніг припадає значне статичне навантаження. Встановлено, що у зварника втома виникає більше від статичної, ніж динамічної напруги. Напруженість праці зварника залежить від тривалого зосередженого спостереження за зоною зварки, від ступеня напруги зору. Його робота вважається працею підвищеної важкості і шкідливості. Несприятливо діють на організм високі температури, ультрафіолетове випромінювання, шкідливі хімічні речовини (чадний газ, окис азоту, металеві аерозолі та ін..). Зварник часто працює у незручних позах (стоячи, сидячи, інколи і лежачи), у важкодоступних місцях з поганою витяжкою. Значному навантаженню під час виконання зварювальних робіт піддається центральна нервова система. Професія зварника в основному чоловіча, праця жінок на зварювальних роботах у зв’язку з підвищеною важкістю і шкідливістю обмежена. Забороняється застосування праці жінок при зварюванні в закритих ємкостях (цистернах, котлах тощо), а також при виконанні зварювальних робіт на висоті. До виконання зварювальних робіт допускаються особи не молодші 18 років, які мають кваліфікаційне посвідчення і пройшли інструктаж з техніки безпеки. Вини повинні також пройти попередній медичний огляд. Електрогазозварник працює 7-годинний робочий день, йому надається встановлена чинним законодавством відпустка, до якої додається певна кількість тижнів за важкі і шкідливі умови праці. Передбачені пільги в пенсійному забезпеченні: чоловіки мають право виходу на пенсію в 55 років при стажі роботи не менше 20 років, жінки при стажі роботи 15 років йдуть на пенсію в 50 років.
Навчання Отримати професію електрогазозварника можливо за направленням служби зайнятості безкоштовно у ДНЗ «Луганський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості». Також цієї професії навчають у ДНЗ області:
- Сєвєродонецький професійний будівельний ліцей;
- Сєвєродонецьке вище професійне училище;
- Попаснянський професійний ліцей;
- Золотівський професійний ліцей;
- Привільський професійний ліцей;
- Новопсковський професійний аграрний ліцей;
- Щастинський професійний ліцей ЛНУ ім. Тараса Шевченка;
- Старобільський професійний ліцей;
- ВП «Регіональний центр професійної освіти Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Ринок праці Люди з цією спеціальністю працюють на будівництві, у комунальних підприємствах, у промисловості і навіть на флоті. Електрогазозварник не має бути схильним до алергічних захворювань, мати міцну руку, щоб рівно тримати пальник або електрод, бути уважним і ніколи не вживати алкоголю на робочому місці. Такий фахівець повинен знати фізичні і хімічні основи виконуваного процесу, аби уникнути помилок. Зварювальник в солідній організації дуже добре заробляє і має можливість займатись індивідуальною трудовою діяльністю.
Медичні обмеження • Органічні захворювання і виражені функціональні порушення центральної нервової системи. • Психічні захворювання, наприклад епілепсія. • Захворювання периферичної нервової системи. • Захворювання серцево-судинної системи (вади серця, гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця). • Захворювання ендокринної системи. • Виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки. • Хронічне захворювання нирок (гломерулонефрит та інші) • Хронічні захворювання шкіри. • Порушення функцій вестибуляторного апарату.). • Виражені захворювання верхніх дихальних шляхів (ринофарингіти, ларингіти та часто рецедивуючі захворювання придаткових порожнин носа).
Вимоги до індивідуально-психологічних особливостей У електрогазозварника повинно бути розвинене просторове співвідношення частин і деталей. Для діяльності необхідні висока швидкість моторних реакцій, хороша зорово-моторна координація (на рівні рухів пальців рук). Успішному виконанню роботи сприяють такі якості особистості, як несприятливість до перешкод, що проявляється у здатності зберігати зосередженість в умовах дії різних перешкод, витривалість (психічна і фізична); електрогазозварнику необхідна висока працездатність, терпіння, посидючість, вміння протистояти втомі; урівноваженість – якість, що передбачає зібраність і витримку, дозволяє встановити рівномірний темп роботи; добросовісність, охайність, ретельність.
Перспективи розвитку Важко знайти галузь в народному господарстві, де б можна було обійтися без електрогазозварника. Ця професія надзвичайно розповсюджена, складна і відповідальна. Вона користується попитом на державних і приватних підприємствах, будівельних організаціях, на фабриках і заводах, у авторемонтних майстернях, на станціях технічного обслуговування. Потреба в електрогазозварниках дуже велика. Таким чином, професія «електрогазозварник» має сталий попит на ринку праці. Ризик безробіття у зварників мінімальний і пов’язаний перш за все з недостатньою кваліфікацією та досвідом роботи. Висококваліфіковані електрогазозварники, які володіють суміжними професіями, мають більші шанси щодо працевлаштування, в тому числі в порядку міждержавного обміну робочою силою.
Галузь економіки Загальні професії електротехнічного виробництва