Наприкінці лютого за ініціативою Програми Розвитку Організацій Об’єднаних Націй відбулась зустріч з представниками Луганської державної адміністрації та Луганського обласного центру зайнятості. Метою даної зустрічі було обговорення спільних дій щодо реалізації проекту-дослідження ПРООН «Комплексний аналіз регіонального ринку праці Луганської області та його вплив на систему професійно-технічної освіти» в рамках програми «Підтримка ЄС для Сходу України – відновлення та розбудова миру», направленого на вивчення проблем розвитку підприємництва, зайнятості населення та розвитку професійної освіти молоді та дорослих в Луганській області.
Було вирішено організувати проведення серії зустрічей в містах та адміністративних районах Луганщини із представниками органів місцевого самоврядування, центрів зайнятості, підприємницької спільноти та освітян для всебічного обговорення проблем розвитку підприємництва, покращення доступу до фінансових ресурсів та дисбалансу на ринку праці, який проявляється у невідповідності потреб ринку праці та рівня кваліфікації робочої сили, а також проблематики розвитку професійної освіти молоді та дорослого населення.
Так, протягом березня місяця відбулось п'ятнадцять зустрічей, які проходили на базі міських та районних центрів зайнятості в усіх містах та районах Луганської області.
За сприянням служби зайнятості до заходів було залучено більше 230 роботодавців області як керівників великих ринкоутворюючих підприємств, так і представників малого та середнього бізнесу.
Для всебічного обговорення заявленої тематики на всіх зустрічах були присутні представники державної влади та місцевого самоврядування, зокрема відповідальні працівники департаментів економіки та соціального захисту та керівництво професійно-технічної освіти, представники громадських організацій.
Паралельно з проведенням даних заходів обласним центром зайнятості була розроблена анкета для роботодавців та розпочато масштабне анкетування підприємств різних форм власності (більше 350 підприємств) області щодо тенденцій попиту на професії, результати якого покладені в основу дослідження, на підставі якого будуть розроблені конкретні заходи, які сприятимуть збалансуванню розвитку ринку праці та ринку освітніх послуг і вирішенню проблем дефіциту кваліфікованих кадрів у регіоні.
Зустрічі в більшості своїй відбувались в форматі діалогу між всіма учасниками. Особливе місце було відведено обговоренню проблем розвитку підприємництва, малого та середнього бізнесу в Луганській області.
На сучасному етапі, ключовим викликом, що стоїть на рівні всієї країни та особливо Луганської області, є подолання важкого соціально-економічного стану, а так як одну з провідних ролей у цій справі відіграє малий та середній бізнес, як раз від розвитку його залежить економічний стан країни та загальний добробут населення. Провідну роль в структурі економік розвинутих країн відіграє саме малий та середній бізнес.
За результатами проведених заходів, можна визначити основні бар’єри ведення бізнесу, які всі присутні роботодавці розмежували на два рівні - національний рівень та регіональна специфіка.
Проблеми малого та середнього бізнесу на національному рівні носять виключно системний характер, як то обмеженість доступу до залучення фінансових ресурсів для розвитку, низький рівень захисту прав власності з боку держави, нерозвиненість інститутів державної підтримки на центральному та місцевих рівнях, неспроможність державних інституцій, що відповідають за надання адміністративних послуг для бізнесу, ефективно виконувати свої функції.
Щодо проблем на регіональному рівні були озвучені такі як, невизначеність майбутнього регіону, що призводить до недовіри та обмеженості співпраці з іншими регіонами, завищені ціни на електроенергію в порівнянні з іншими регіонами України, що на старті призводить до неконкурентноспроможності товарів, скорочення кількості економічно-активного населення у регіоні через міграцію в інші регіони, відтік робочої сили в інші країни світу, значна частка працездатного населення до конфлікту була зайнята на підприємствах видобувної та обробної галузей, які на даний час не функціонують або знаходяться на непідконтрольній уряду території, чим зумовлена низька активність населення до розвитку підприємництва та самозайнятості .
Також веденню бізнесу в регіоні, стають на заваді наступні чинники – зруйнована інфраструктура та виробничі потужності в Станично-Луганському та Попаснянському районах та обмежений доступ до бізнес-послуг в віддалених районах Луганської області, таких як Троїцький та Міловський, а також недостатня розвиненість інституцій, що надають послуги та сприяють розвитку бізнесу.
Підприємці зауважують, що постійно мають потребу в інформації про актуальний стан бізнес-середовища та місцевих ринків збуту, підтримку у пошуку нових бізнес-партнерів.
Майже всі роботодавці вказують на проблему зруйнованості автомобільних та відсутності залізничних шляхів. Це значно сповільнює перевезення вантажів як з регіону до місця призначення, так і до регіону. Відсутність повноцінного автомобільного та залізничного сполучення з іншими регіонами України призводить до значних проблем у постачанні підприємствам регіону сировини та вивезення готової продукції до споживачів з інших регіонів України.
Бар’єром, що стримує розвиток бізнесу у регіоні, є обмежений доступ до сучасних технологій, «Великий бізнес» не модернізує виробництво і розвивається в основному екстенсивно, промисловість регіону знаходиться у стані занепаду вже протягом багатьох попередніх років.
Для розгортання підприємницької діяльності найбільша потреба є в доступі до постійної консультативної підтримки за всіма питаннями, пов’язаними з започаткуванням та розвитком бізнесу, надання консультацій щодо започаткування власної справи та допомоги у реєстрації, проведення комплексного навчання основам підприємництва. Дані пункти є найбільш актуальні для таких міст, як Лисичанськ та Рубіжнє, міста які завжди були монофункціональні, та більшість мешканців яких були задіяні на великих промислових підприємствах.
В ході зазначених зустрічей особливо гостро піднімалось питання дефіциту кадрів робітничих професій та невідповідності знань та вмінь робітничих кадрів реальним потребам роботодавців.
Сьогодні на перший план стає питання вирішення серйозної задачі - підготовка висококваліфікованих робітників з урахуванням реальних потреб економіки відповідно до запитів роботодавців. Структура, обсяги та якість підготовки кваліфікованих робітників в умовах формування професійних стандартів не відповідають вимогам роботодавців і не відповідають запитам ринку праці.
Значною проблемою абсолютно для всіх випускників, незалежно від рівня їх теоретичної підготовки, роботодавці вважають відірваність знань від практики, непідготовленість до роботи, дуже важливо, щоб працівники були універсальними, відповідали потребам виробництва, могли здійснювати максимум навичок з того чи іншого профілю.
На зустрічі у Новопсковському районі керівниками будівельних підприємств було піднято питання щодо запровадження професійно-технічними навчальними закладами інтегрованих професій, таких як маляр, штукатур, фрезерувальник, лицювальник-плиточник тощо і відхід від навчання вузьким спеціальностям. Відсутність на ринку праці таких кваліфікованих кадрів не дає змоги роботодавцям збільшувати обсяги замовлень. Також було зазначено, що в області жоден навчальний заклад не готує фахівців за професією «машиніст крана автомобільного», потреба в яких є катастрофічною.
Роботодавці висували вимоги також до строків навчання, які повинні бути скорочені, а також до того, що навчання має відбуватись не на застарілих технічних базах, а на сучасному обладнанні та відповідно до сучасних технологій. Для аграріїв області, які використовують в роботі сучасну сільськогосподарську техніку, є просто необхідністю, щоб випускники навчались на сучасних машинах, наприклад таких як, трактори компанії John Deere, та мали навички управління, діагностики те ремонту такої техніки.
Ще однією проблемою, яка була піднята роботодавцями є сезонна невідповідність процесу навчання, маючи на увазі те, що коли йдуть посівні роботи та зі збору урожаю, а саме в цей період бажано залучати молодих фахівців до проходження практики, студенти знаходяться на канікулах.
На заходах велась жвава дискусія між роботодавцями та освітянами, щодо знаходження спільних точок дотику, всі розуміють, що відпрацювання цього завдання можливе лише при створенні і розвитку соціального партнерства, суть якого полягає в тому, що сфера освіти має готувати фахівців робітничої професії і здійснювати професійне навчання відповідно до вимог державних стандартів початкової професійної освіти і ринку праці, в той час як роботодавці повинні брати активну участь у визначенні змісту, стратегії освіти, контролі його якості, а також його фінансування.
Окреме місце займало обговорення проблем розвитку професійного навчання дорослого населення, необхідність якого все більше відчувають роботодавці. В зв’язку зі значним зменшенням молоді на ринку праці, яка виїжджає з регіону, роботодавці більше почали звертати увагу на працівників середнього та старшого віку, які менш мобільні та більше прив’язані до місця проживання. Роботодавці готові чекати на підготовку такого працівника, тим паче, що в службі зайнятості можна безкоштовно навчити працівника і терміни навчання не перевищують 9 місяців. Перешкодою до розвитку професійної підготовки та перепідготовки дорослого населення за актуальними робітничими професіями в нашому регіоні є відсутність у багатьох професійно-технічних навчальних закладах ліцензії на навчання дорослого населення.
За результатами спільних обговорень є очевидним, що назріла необхідність у створенні дієвої державної системи професійної орієнтації, в дослідженнях професійних здібностей і умов їх формування, в більш детальному ознайомленні учнів зі світом професій, а їх батьків - з науковим підходом до вибору професії, в систематизованому обміні інформацією і об'єднання зусиль всіх зацікавлених сторін, – тобто в системній профорієнтаційній діяльності. Участь виробництва і бізнесу в підвищенні престижу робітничих професій, в працевлаштуванні випускників - це, перш за все, добре налагоджена система соціального партнерства, яка потребує суттєвого вдосконалення.
Для служби зайнятості є дуже важливою і актуальною ініціатива ПРООН, щодо дослідження по прогнозуванню розвитку регіонального ринку праці, так як якісне та своєчасне задоволення потреб роботодавців в кваліфікованих кадрах є пріоритетним завданням для центрів зайнятості.
Одноосібно служба зайнятості, на жаль, не може здійснити точний довгостроковий прогноз попиту і пропозицій регіонального ринку праці. Щоб визначити перспективну кількість вакансій, необхідно знати напрямки розвитку економіки області та реальну кількість запланованих до створення нових робочих місць. На показниках природного руху кадрів неможливо зробити хоча б приблизний прогноз потреби в працівниках. Тому спільні зусилля Луганської обласної служби зайнятості та ПРООН, щодо здійснення зазначеного вище дослідження, дозволять в подальшому здійснити конкретні заходи із стимулювання розвитку підприємництва та приведення у відповідність потреб ринку праці та рівня кваліфікації робочої сили, зокрема, через професійну орієнтацію, професійну підготовку та перепідготовку, розвиток професійної освіти регіону.